Щось сталося зі мною в цьому світі,
Лиш їй подарував я стільки квітів.
Бо лиш про неї мрію з вечора до рання,
Лиш їй вдалося пробудити те кохання.
Кохання від якого шаленію,
Про нього все життя своє я мрію.
Воно цілком весь розум відбирає,
Я впевнений Господь щось більше знає.
Лиш в ній життєвий сенс мій полягає,
І лиш для неї місце серце зберігає.
Володарка медичного намета,
Її прекрасне і’мя Віолетта.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
