На землі валяються яблука
Перестиглі і вже гнилі…
Так давно між деревами я блукав!
І зі мною друзі малі.
А бабуся варення варила нам-
Пахло так,як лиш пахне "колись"!
Посміхалась тихенько,сварила нас,
Коли ми до кастрюлі тяглись…
Сонця промені сіяли соняхи,
І лелека кружляв над селом!
І додому летіли ми поспіхом,
Бо темніло уже над ставком.
А тепер це омріяні спогади,
Наче сон, такий милий мені!
Ще зігрітий бабусиним поглядом,
Прокидаюсь… А я на війні…
Ні хатинки нема, ні бабусі вже,
Яблуневий садочок зоставсь.
На руїни, як рани, дивлюся я-
Бачу місце святе, де зростав.
Є гріхи, які не прощаються
Ні на небі, ні на землі!..
Лише яблука там валяються
Перестиглі та вже гнилі…
Олена Каліман
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
