Хіба можливо просто так забути рідну кров?
Рідну сестру з якою ми зростали?
Хіба можливо з серця вирвати любов,
Яку так просто взяли та безжально вкрали.
З дитинства ми були разом,
і, як поїхала в росію,- часто стрічались всі гуртом.
А потім їхній ідол знищив все,
Зламав життя, лишив лише надію…
З надією у серці живемо,
Хоча із кожним днем по трохи ми втрачаєм,
Та щиро віримо, що скоро буде довгожданний Мир,
Але коли він буде? Ми того не знаєм…
Оксана Колесникова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
