думки мої, твої і власні
поток яскравого натхнення
вони бувають і прекрасні,
бувають зла лихе затмення
не всім дано їх зрозуміти
не всім дано їх і забуть
вони такії є як квіти
як їх покинуть – враз в'януть
а як полити тії квіти
і як послухати когось
то враз побачиш гарні цвіти
які розквітнуть вже ось-ось
ти лиш подумай, придивися
до думки ближнього твого
ти линь, ти слухай, ти навчися
прийняти в серце іншого
це ж так прекрасно!
розуміти, по течії пливти разом
без слів збагнути все завчасно
лиш тільки глянути обом
один на одного очима
повними радості і жалю
і та таємність допустима
як недоторканість кришталю
Юлія Квітка
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
