Я втрачав, що було мені свято,
Від поразок я мовчки сивів.
І шукав новий вихід завзято,
Лише вітер у вербах гудів.
Мої крила намокли і вчахли,
Сонце мовчки котилося геть.
Тільки янголи мовчки чекали,
Що я виберу — світ або смерть.
Ніч неначе кінця і не мала,
Я шукав — не знаходив дверей.
Але темрява не відступала,
І тягар не скидався з плечей.
І у розпачі, без порятунку,
Коли майже завершився хід,
Коли Всесвіт лишив поцілунку,
Для себе все збагнути я зміг.
Андрій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
