Ти сердишся на мене – знаю.
Та все ж вини не відчуваю.
Кричи на мене, дорікай,
Проси, навколішки ставай.
На тебе сіть не розставляла,
Нічого я не обіцяла,
На себе не давала прав.
Я вільна. Ти це добре знав.
На тебе я не претендую.
Отож, тобі я пропоную:
Сприймай усе таким, як є,
А ні – тоді забудь мене.
Адже тебе я не тримаю.
Лети, на волю відпускаю.
Хоч клітку цю ти сам створив.
Зайшов туди і зачинив.
Я ж в клітці жити не бажаю.
Тому я двері відчиняю.
Іди і клітку забирай.
Я вільна птаха, пам`ятай!
Свытлана Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
