Я живу

Цей світ, пропав давним-давно
Але, мені вже все одно
Я так втомилась у ночі кричати!
Себе цим горем убивати …
Я так втомилась воювати із собою,
Хочу лишитися с тобою!
Нехай всі люди замкнуть рота,
А я , замкну душі ворота.
В житті моєму горя чи мало,
І щастя мало,
І тепла,
Але чомусь щаслива я живу…
Хоча я ніччю голос рву.
Хоча я безмежно страждаю,
Але в душі я світ кохаю…
Я посміхаюсь!
Я живу!
Я закохаюсь,
Й знов живу!
Так життя жахливе…
Я терплю..
Але кохаю !
Я живу..

Крижановская Элизабет