У серці моїм, як весняні квіти,
Таємниця кохання лине як мелодія.
Я кохаю тебе, моя квітко, моя мріє,
Ти — вогник, що світить у темряві ночі.
Твої очі, як озера синьо-глибокі,
Де відбивається моя душа, моя туга.
Твій посмішка, мов промінь сонця вранішнього,
Розтоплює лід у моєму серці, мов у лузі.
Твоя ніжність, мов шелест листя в весняному лісі,
Наповнює мене теплом і надією.
Твої слова, як ніжний спів солов’я,
Звучать у моїй душі, як найкраща мелодія.
Я кохаю тебе, моя квітко, моя родзинко,
Ти — моя радість, мій вірний компаньйон.
З тобою я відчуваю себе живим,
Бо ти — моя кохана, моя вічна пісня.
Нехай наше кохання буде як весна,
Що оживляє землю новим життям.
І нехай воно квітне, як найкрасивіший сад,
Бо я кохаю тебе, моя квітко, моя радість!
