Я так люблю любов
Це почуття, що неможливо описати,
Яке живе в душі, і ти, немов
Нову сторінку книги, починаєш відкривати.
Воно чарівне і ні на що не схоже,
Воно приємніше за інші відчуття.
Воно прекрасне і часто навіть може
Робити неймовірні дива.
Я так люблю любити,
Коли метелики пархають в животі,
І хочеться ще сотню раз момент прожити,
Коли ти на незнаній висоті щастя.
Коли ти любиш, все інше йде на задній план.
Коли кохаєш, то відчуваєш прилив сил.
Тебе минають біди і обман,
І виростає пара дивовижних крил.
Я так люблю спостерігати за любов’ю.
На милі парочки в парку,
Яким, напевно, жити краще, ніж в раю,
Бо він їй тільки-но сказав: «Люблю».
На те, як кохані люди йдуть за руку,
П’ють каву у кав’ярні біля дому.
Як він їй одягає свою куртку,
Бо вже почався дощ, і чути звуки грому.
Я так люблю першу любов,
Коли не розумієш, що з тобою,
Чому щасливий ти сьогодні знов
І яке має значення любов.
Але вже завтра – день Святого Валентина.
Ти самотужки зробив рожеве серденько для неї,
І ти чекаєш, що вона буде така ж, як ти, щаслива,
Коли по вуха закохався в неї.
Я так люблю любов, любити і спостерігати за любов’ю.
Кононюк Валерія
