Я – Україна, козацький народ.
Я пісня і квітучі поля.
Я дух, що в серці кипить
і б’ється завжди до кінця.
Я воля, що лине у даль.
Історія, що пишуть віками.
Я птах, який злітає у вись
і летить десь там поза хмари…
Я світло, що темряву рве.
Я стежка, що кличе додому.
Я віра, що в серці живе
і веде до кращої долі.
Я сонце, що сходить щоранку.
Я промінь надії в пітьмі.
Я правда, що стоїть до світанку
на моїй рідній землі.
Ващак Андріана Михалівна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
