Я із села,де рано сходить сонце,
Там соловейко у саду співає.
Де рідне все,й близьке до мого серця,
Я виріс тут, тут сила оживає.
Я із села і дуже цим пишаюсь,
Душею в полі я, де запах свіжих трав.
Тут моє серце, тут я взяв початок.
Моє село, казковий диво край.
Я жив у місті де вогнів гірлянди,
Там всі спішать, життя неначе шквал.
Живеш на автоматі, ніби робот,
Без відчуття і радості життя.
Я із села і слів цих не цураюсь,
Хай хтось сміється “То все простота”.
Та я скажу ,”що в простоті тій мудрість”,
Щоб залишалась світлою душа.
Село – це сад, що зацвіта весною,
Село – це поле ,що дає смачні хліба.
Село- це люди ,добрі і відкриті,
Своя історія у кожного села.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
