я

боюсь втратити совість,
і тебе забути також боюсь.
я роблю свій останній подих,
тепер у коханні я не клянусь.
тихенько плачу в куточку.
гріють лиш твОї пісні.
пишеш ти свої строчки,
але знову присвячені не мені.
так ніжно ще ніхто не брехав,
я не кохала так сильно людей.
ти женеш мене серед ночі,
ти чекаєш, коли настане день.
та можливо все буде ще добре,
полюбиш мій колір очей.
руки будуть найдорожчі,
вони стануть частиною пісень
ankxhfgd