Київ дихає вітром свободи,
Лондон вкутаний в дощ і туман.
У Парижі – зізнання і коди
Для сердець, що палають від ран.
Рим шепоче історії давні,
Де каміння – мов пам’яті крик.
В Амстердамі – мости волелюбні,
Тінь ван Гога в глибоких водах.
Прага кличе гуляти під зорі,
Де легенди сплітає Влтава.
В Барселоні – Гауді узори,
Що мов сонце в небі спалах.
Ми блукаємо стежками Відня,
П’ємо каву в стареньких кафе.
У Лісабоні самотньо і гірко
Фаду серце в ніч віднесе.
Але де б не шукали щастя,
Які б сни не несли нас уві сні –
Наші душі – немов ці міста,
Усі дороги ведуть до весни.
Софія Дмитрієва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
