Іду собі – милуюсь…
Краса в простих речах!
І зовсім не турбуюсь,
Що все – майбутній прах.
Затихло "розуміння"
Про Те, чого нема,
Про світу сотворіння,
Де світлом править тьма,
Про завтрашнє й минуле,
Про лихо і добро,
Про щось, що ми "здобули",
А цього й не було…
За що ж самі з собою
Ми боремось весь час?
Пройдуть Зима з Весною,
Що лишиться у нас?
Краса, що не вмирає!
Що в кожнім серці Є!
До попелу згорає,
А порох не гниє…
А.R.* 15.03.24.
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
