*** (із неопублікованого)

Сонечко моє кохане,
Усміхнись хоч раз… єдиний.
Щастя моє довгождане
Завітало в гості нині.

А у мене ні краплини
Усміху, одне тужіння.
Не залишиться й годинки,
Відлетить солодка мрія.

Засвітилося, кохане!
Та вже пізно, щастя лине,
Не до мене, довгождане,
А до іншої людини.
20.01.1993 ©Ірина Вірна