Я мрію повернутись в Україну.
Я знаю, що мені ніхто тут не тримає.
Проте як їхав, знав що там колись загину,
Бо та корупція мене з'їдає.
Я знав, що я загину там і до війни.
Мене з'їдає почуття несправедливості,
Проте не знав, що в Польщі гірше в 100 разів,
Проте без кумовства тут жити більше є можливості.
Я завжди був відвертим сам з собою.
Завжди старавсь чинити справедливо,
Проте не підставлявся іншою щокою,
Я цим і відштовхнув усіх людей, можливо.
Померти в Польщі де тебе ненавидять?
Чи вмерти в Україні через кумовство?
Така дилема у моїй реальності.
Проте і результат з гарантіями на всі 100.
18.10.2025
Баланов Артур
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
