Учора — хаскі, далі — лабрадори,
Поки не з’їли тапки чи не зірвали штори.

Сьогодні міні – цуцики у кейсі,
Сфінкси і британці зі статусом на фейсі.

Продавці працюють чесно, справжні бізнесмени:
Паспорт, щеплення в комплекті і “чистокровні” гени.

А коли попит зникне — залишок куди?
На спа чи в Карпати? Смішно. Сам розсуди.

Дитина захотіла — завтра вже не треба,
У двір, на вулицю, в притулок — ось і вся потреба.

“Брендовий” кіт — то справа піару,
Взяв би з притулку — врятував від кошмару.

Ти хочеш товариша чи аксесуар?
Друга не викинеш, як непотрібний товар.

То хто тут модник, а хто зоозахисник?
Вибір за тобою, поки черговий хвіст не зник.

Одинокий журавель залишився в лузі,
Відлетіли вже усі в вирій його друзі.
Чи поранена нога, чи крило підбите,
Що не зміг він аж ніяк з усіма летіти.

Цього ж бо ніхто не зна, одинак-журавлик
Біля річки походжа та їжу шукає.
Прихисток нехай знайде журавель-пташина
І в теплі переживе студеную зиму.
Навесні піде на луг до тієї річки,
Може буде вірний друг котрійсь журввлисі.

2020 р.

Маленька гвоздика трав’янка,
Це диво досконалої природи,
Це приклад жаги до життя
І чарівної, ніжної вроди.
То символ незламної стійкості,
Що міць і ніжність у собі несе,
В народі – це втілення ніжності.
Яскраві та крихітні квіти цвіту,
У маківці малинового, червоно-рожевого,
А також ніжного білого,
З темним у центрі кільцем,
Це приклад нам і дороговказ
До життя щасливого.
Яскраві вогники п’яти пелюсток,
Які ж чарівні квіти!
Метеликів приваблюють і бджіл,
Над ними бджоли не перестають гудіти.
Вона розквітає як диво,
Що світло несе нам у світі,
Вона дає привід нам у житті
Щиро й відверто радіти.
30.08.2025

Про що так мріялося — сталось,
Я знов на цій крутій горі,
Де став із річкою з’єднались,
Спокійні хвилі і шумні’.

Цілує погляд небо в хвилях,
У зелень верб спішить, де брід,
Летить між чайок,
мов на крилах,
Де світить променями схід.

І поряд вітер, друг мій вітер,
Веде, показує стежки,
Які не зовсім час ще витер,
Якби скрізь встигнути, якби.

До озерця, до кладки з лугом,
До джерела, де гай шумить,
Де поле, виоране плугом…
Душа від захвату щемить.

28.08.2025.
Ганна Зубко

Плететься сутінками вечір,
Тихо спускаючись згори,
Крадеться холод поза плечі,
У ніч збираючись зайти.

Земля осінню стрІла пору,
До неба тягнуться пташки,
Спадає листя вже додолу,
У іншім кольорі стежки.

Посміливішав уже вітер,
Хміль, червоніючи вже, плівсь,
У міру сонце стало гріти,
Туман до осені вселивсь.

26.08.2025.
Ганна Зубко

Сумна вишня стоїть
під серпневим дощем,
Сумне поряд усе та довкола,
Доточилося літо іще одним днем
Та помітно вже посмішка квола

Бо тих днів, наче пальців однієї
руки,
Покидає тепло і лелеки,
Все сумує, не хоче від нього іти,
Хоч лякалося літньої спеки.

Раннім яблуком пахне,
пахне хліб на столі,
Найпахучіші квіти у літа,
Пахне вітер, туман,
пахнуть завжди дощі,
І трава пахне, росами вмита.

24.08.2025.
Ганна Зубко

Пахне осінню сад,
хоча серпень в дворі
Та троянди квітують невпинно,
Хоча падає град
і гудуть комарі —
Уже посмішку осені видно.

Пахне осінню луг
і верба край води,
Вже насіння десь вітер розсіяв,
Рука, бачу, в руці,
знову ми — я і ти,
Подих осені спогад навіяв.

23.08.2025.
Ганна Зубко

МАГІЯ НОЧІ І СЛОВА ЗІЗНАННЯ

Так ніжно пестив вітер мо́ї коси,
По них рукою зле́гка ти провів,
На нас з небес спадали срібні ро́си,
Ти мо́є серце полонить зумів.

Нашіптували зо́рі про кохання,
Ти ніжно обіймав мене за стан,
Загля́нув в вічі – прочитав бажання…
Став огортать невидимий волан.

В твої́х обіймах, наче квітка, любий,
Душевні стру́ни трепетом взяли́сь,
П’янкий нектар збирали мо́ї гу́би,
У поцілунку пристраснім злили́сь.

У серце став кохання засівати,
Добірні зе́рна рясно проросли,
Зуміли ми так щиро покохати
І в рай кохання назавжди́ ввійшли.

За нас раділи в небі всі стожари,
І вітер про кохання нам співав,
Та й місяць вийшов порадіть з-за хмари,
А ти мене до себе пригортав.

На ста́ві в танці пара лебедина,
Слова зізнання в тую мить сказав,
Почула я: «Богине, ти єдина,
І я тебе всім серцем покохав».

15.02.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1005942

Кава.
Вранішня……..
Смак гірко-солодкий,
Міцно-гарячий,
Розтікається в думках,
Руйнує мозок у словах – слова в надіях.

Початок дня – щоденне майбуття.
Спрага моя.

Вечорова ……….
Смак ніжно-мигдалевий,
Тепло-сонний,
Всотується в кожну тіла клітину,
Збирає докупи пазли з дитинства казки.

Початок ночі – звіт про турботи жіночі
Ще хочу…

19.06.24 @Ірина Вірна