Україна земля козацька славна і незламна
тебе вбережу я завжди
щоб ніколи і ніде із подавна
не знала ти більше біди…
Ващак Андріана Михалівна

Якщо мене запитають за кого я своє життя віддам я з усмішкою назву ваше ім'я мам

Бо тепло долонь ваших, мов сонце, зігріває,
А в очах безмежна ніжність, й доброта. ви, мамо, ангел мій, що завжди поруч, літає
Закриваючи мене від лиха і біди

Ваш голос – пісня колискова,
Він заспокоїть серце у журбі
І мудрість ваша, наче тиха мова,
Направить і підкаже у тяжкі часи…
Ващак Андріана Михалівна

Матусю,я приїхала до тебе
Сьогодні день народження твоє
Приїхала тебе я привітати,
Та завмирає серденько моє…

Твій день народження,на жаль,уже не свято
Уже,лиш ,спогадів сумних клубок
Принесла квітів…жовтих…так багато
Кладу у ніг твоїх,заквітчаний вінок.

Матусю…Мамо…Пташко рідна!
Чому так рано ти пішла від нас?
Ще б споглядати,як сивіють твої скроні
Та не вернути! Не вернути час!…

З берізки вже обпало листя
І тихо під ногами шарудить
Дивлюсь на мамину могилу
Не вірю досі…Ще б вернуть на мить!

Вернуть,щоб міцно обійняти
Вернуть,щоб притулитись до грудей
Вернуть,щоб ще прощення попрохати
І разом ще побуть,хоч один день…

На мамин день народження приїду
І квіти на могилу покладу
Та більше вже ніколи не обійму
Рідненьку матінку свою…
Надія Стефанишин

Хочу любити -любити так, щоб це було чути,
Щоб щирого почуття не забути.
Щоб ім’я твоє жило на моїх устах.

Любити не словами – а душею, чистою душею,
Любити тишу – ніжну, чисту і спокійну,
Де подих твій – мов теплий вітер з ранку.

Хочу разом пити теплу каву на ганку,
Хочу бути там, де інших нема,
Там, де можу сказати про свої почуття,
Там, де час іде тільки для нас.

Про своє кохання не можу підібрати фраз- воно живе в мені, без слів і прикрас

Еліф

Раніш мене манило…

Раніш мене манило —і дурнувате, миле…
Завжди чогось хотіла —неприйняте,
для когось дивне.
А юність все бажала
незвичне, і…
пройшла лукаво.
За це я заплатила і не раз:
Бо слабкістю вважа добро хижак.

Кордони ті широкі —
кидав на гальма внутрішній стопер.
Той "критик" безупину попереджав:
«Дивись, не стрибни…
у бездну ту бездонну,
не загуби в душі Мадонну…»
U.Ray.
U.Ray

Тихий спогад

А так би хтілось,
як колись,
за руки взялись,
обнялись.
І твоїх сильних
рук тепло
зітре ущент
буденне зло…
Забули б,що пече, болить,
бо так жадана зустріч-мить…

Та не повернуться роки —
вже сива я і
сивий ти.
Вже друга я…
Та інший ти…

Лишились тихі спогади,
де юні ми,
закохані…

Є й інші — бурі спогади про нас,
десятки літ
ламали нас!
Трагічна і така тяжка
історія того буття.

Є Син, котрого ти так не приймав,
і Доня, що вже навік не та…
U.Ray.
U.Ray

І хоч я стала – пустирем
І хоч спогад про тебе вже лишній.
Запитаю:"Що ми робили не так?"
А у відповідь- вдавана тиша…
І хоч літо мине-
не сумую вже так.
Відпустила я вільну пташину.
Ти прийдеш у ті сни,
де верба ще жива.
Там де вітер колише ожину.
U.Ray

Шалені ритми

В шаленім ритмі пустоти,
в печальнім ритмі скуки,
народжуєш не ті —
думки,
що з нелюбові, смути…

Приходять люди вже не ті —
не надихають,
гублять…

І не красиві вже такі —
ці очі: тьмяні,
блудять…
U.Ray

U.Ray

🌙 U.Ray

Нічого не буває назавжди…
Ні болю,
ні кохання,
ні краси…

Є ти і я —
моя душа,
надія в наших
всіх піснях.

З'єднавшись разом у небесах —
не погубитись би
в міських стежках…
U.Ray

А слово не горобчик,
лишень не вірний стовпчик-
І зграя чорна виліта,
вони ж бо ліпше знають як.

Ті критикани-коршуни
поїсти хочуть досита.
Для них моя помилка,
На душу темну-
грілка.

Словами ігри небезпечні!
Авжеш
ці забавки не вічні…
Спіймати облизня-
Не дай!
За хвіст удачу упіймай!
І ввись
Злітай!
Літай!
U.Ray.
Літай!
U.Ray