***

люди, люди, люди.
вони і тут, і там, і всюди.
в турботах, клОпотах, змаганнях:
хто кращий – це для них питання.
шукають способи втекти,
ховають сутність за квітки.
ці люди..
люди..
(не)людИ.
всі такі правильні, чудові.
їх очі ніколи не відчують болі.
заповнене бетоном серце,
емпатія – невідомість у люстерці.
у цих істот відсутня совість.
вони будують цю типовість.
буденність, сірість -назавждИ.
людей вбивають заздрощІ.

ankxhfgd