.

І нехай це сонце світить як завгодно-
Та завжди для мене буде хмарно,
На душі давно так прохолодно
І рятувати мене вже марно.

Мене давно поглинула пітьма-
Вже давно радію зливі,
Співчувати мені дарма,
Це мій вибір… мої думки вразливі.
Анастасія