*****

1337-й день війни
22.10.2025 масована атака України

Ворог нам життя руйнує,
Атакує кожну ніч,
Визвіряється, бо знає,
Затискають йому хвіст.
Ненажерлива тварюка,
Що керує у кремлі,
Скаженіє і лютує –
Нема подвигів в війні.
А холопам що казати,
Що брехать і продавати?..
Розпалив війну жорстоку
І зумів її програти.
Зупинитися боїться,
Зразу виженуть з кремля.
Як же буде жити потім
Без лаврового вінка?
Не тужи, маленька гнидо,
Всі забудуть та зітхнуть,
Потирать долоні будуть,
Новий шлях собі знайдуть.
Зараз ти кошмариш Київ,
Всі українські міста,
Хочеш щоб у нас не було,
Ані світла, ні тепла.
Йде зима, та й ти замерзнеш,
Бо отримаєш сповна,
Тож у вас самих не буде,
Ані світла, ні тепла.
Зупинись поки не пізно!
Щось бреши своїм рабам,
Так залишишся великим,
Може й житимеш, як цар.
Але краще, щоб Творець наш,
Вкоротив тобі твій вік,
Люди, щоб жили у мирі,
Як того Творець хотів.
Вірим ми, що в нашім світі,
Справедливість переможе,
На планеті війн не буде,
Мирно жити справді зможем.
Галина Корольова