***

А я з дияволом би навіть склав угоду
І відмотати хоча б рік назад
Черпаю сьогодення – немов ситом воду
Є такі люди, що не легко переносять втрат
А їхня совість – то їх особистий кат

Вони кохали і продовжують кохати
Немов не знали іншого в житті
Здавалось, нічого тоді було втрачати
І жоден не чекав, що оті дні пусті,
Які прийдуть карати і навчати.
Немов тягар, який міг навіть дух зламати.
I гіркі спогади складаються у пазли наших дій
Дух перехоплює печаль, скорбота, жалкування
Якщо відчуєш на собі цей весь нестерпний біль
Згадай ціну невинного, криштально чистого кохання.

Колись ми всі тонули у обіймах
Колись взаємністю ми захлинались у небесах
А що залишилось тепер? Живу в минулого руїнах
Ледве тримаючи себе в руках
Залишився один – топлюсь в думках.

Одна є істина, яку потрібно пам’ятати –
Велике серце й людяність в собі завжди тримай!
А перед тим, як спогадом чимось стати
Не псуй життя собі та іншим, знай:
Не треба вірити обіцянкам жінок
Коли все добре і вона щаслива
Прислухайся, про що вона мовчить
Коли між вами пройде тиха злива

va_Vin Musich