* * *

Знов до тебе всім серцем тулю́ся,
Більш немає до ко́го, пробач,
Між туманів твоїх загублю́ся,
Щоб здавався неви́димим плач.

По просторах твоїх неосяжних,
В лабіринтах стежо́к і доріг
Я б бродила, без слів кажу́ красних,
До утоми нестерпної ніг.

01.09.2026.
Ганна Зубко