***

Яка неймовірна чарівність,
Довкола красою іскрить…
Прокинулась вічна активність,
Кругом сонця промінь горить...
Куди не направиться погляд -
Зустріне зелена краса!
Блаженний дарує нам спокій -
Природа чудесна моя…
Десь в небі зустрілися хмари -
Збирається дощик мрячити...
А потім всі райдужні чари
Заграються барвами в миті…
Та миті цієї достатньо,
Щоб знову відкрилась душа...
І наче всесвітнє багаття -
Горіли серця до життя…
*****
І вже калина зацвіла...
І так зраділо її серце!

Пустила корені Весна…
І через кригу ніжність рветься.
Сердечна чакра ожила,
Розбурхалася кров у жилах...
За пагорби десь утекла,
Далеко заховалась зИма.
Минули тіні від журби,
Вони назавжди попрощались
І на ранковій, на росі,
Як крапельки повідривались...
Кругом закохана Весна…
І шириться її веління.
І закрутилась голова…
Від феєричного цвітіння!
Хай квітне калиновий цвіт,
Він до любові надихає.
Чарівність миті...білий Світ...
Безмежне небо огортає.