***

Світлий сон наяву, про високу мету,
Кожний раз відкривав нам зорю...
Про велику любов, часто мріяли ми,
В тиші ехо летіло в гаю...
Ти прийшов навесні, коли танув сніжок,
Влітку разом злетіли у рай...
З фіолету квітки ми сплели у вінки,
Щастя лилось рікою за край!
Барви літа пройшли…
Цвіт осінніх ночей,
Романтично-сумна вертикаль...
Золотиста пора перейшла у сніги…
І зустрілася знову печаль…
Ти розтанув, як сніг, як міраж розчинивсь,
Сумна повість злетіла у даль...
Але іскра життя, що живе у душі
Розігнала весь смуток і жаль.