Чергове восьме березня,
Як знову я сама,
І всюди повно парочок,
А я вдома одна.
Й куди б я не поглянула,
Куди б я не пішла,
Там скрізь зустріну їх,
Закоханих людей!
От би й мені так бути,
От би й мене отак прижав хто до грудей.
Але нема моєї долі,
Блукає досі десь в світах,
Але й нема моєї волі,
Десь загубилася в роках.
Ненавиджу це свято,
Так само, як людей,
Ви вірите завзято,
Немає вам суддей,
Немає вам нічого,
Лиш тільки він і ти.
Нема вам всього світу,
Лиш з ним хочеш іти.
Та я про це не мрію,
Бо знаю, що не так,
Нема кохання в світі,
Лише один бардак…
Карина Шевченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
