Солодкі, як мед травневий,
Ніжні, як шовк невагомий,
Співочі, як дзвін кришталевий,
Слова української мови.
Темні, холодні, безжальні,
Гострі, пусті, огидні,
Вбивчі, байдужі, прощальні,
Але всі до єдиного – рідні.
Комусь подарують спокій,
Когось розірвуть на шмаття.
Лагідні і жорстокі,
Дикі й ручні, як багаття.
Скарб, що належить кожному,
Вічнозелений паросток,
Ця сила на все спроможна,
І вона ж потребує захисту.
Пиши книжку, підтримай бесіду,
Віршем, піснею колисковою,
Лиш звертайся до цього Всесвіту
Українською, рідною мовою.
<br>Роман Євдокимов
