Колись я стану настільки щасливим,
Що геть про все забуду.
Радітиму сонцю, радітиму зливам,
А не захочу – не буду.
Робитиму тільки те, що хочеться,
Іноді – те, що треба.
Позбудусь всього, від чого боляче,
Також позбудусь тебе.
Більше втрачати часу не варто,
Його бракує хронічно,
Для мене ніколи не буде завтра,
Я жити не хочу вічно.
Я неможливе зроблю можливим,
Скину з душі вериги.
Колись я стану настільки щасливим,
Що знов купуватиму книги.
Роман Євдокимов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
