Птахи

Вони далеко полетіли,
Щоб не чути вибухів ракет…
Не бачити обстрілів та лиха,
Яке зненацька вдерлося в їх дім.

Вони летіли й шукали край,
Який не мав своїх кордонів,
Щоб сховатися від страшного…
Від того лиха, що робив сокóл.

Люди схожі на птахів,
По-іншому й не може бути.
Вони, як птахи, люблять край свій рідний
Та понад усе — свободу.
Анастасія