Пожежа

▫Пожежа▫
Бродячи коридорами
Десь у глибині храму,
Я відчув як щось тліє,
Та це був не ладан…

Відкривши двері до зали
Де вже розгорівся вогонь,
Я узрів монахів, що ждали,
Коли ж їх спасе Господь…

Святий вогонь обпік мені віки,
Обпік мені плечі і ноги.
Посеред ночі мене винесли,
Зжалілись наді мною Боги…

Я бачив ті карії очі,
Та лік його не здригнувся.
Монастир згорів уночі,
Та він, лише всміхнувся…

Зрадів що позбувся мене!
Та його налякані очі…
Досі стоять переді мною
І досі спливають в пам’яті…
Шишигіна Римма