Ось літо і підходить до кінця
Ось літо і підходить до кінця,
Так швидко промайнуло, що й незчулись,
Чекаємо ми осені гінця –
Ночей холодних, від туману що здригнулись.
Вітрів пронизливих та затяжних дощів,
Які нам будуть мабуть дошкуляти,
Але у цьому є свій позитив –
Під шум дощів так солоденько спати.
Ми восени побачимо красу
Дерев, що різнобарв’ям зачарують,
Та пройде небагато ще часу
І листя з крон всю землю розмалюють.
Мозаїкою листя упаде
І сіру землю перетворить на палітру,
Душі твоєї спокій украде,
Він улетить, як лист летить по вітру.
Ти будеш нудьгувати за теплом,
За сонечком, що ярко світить,
Коли тебе зустріне холодком
Похмурий ранок і твій настрій змінить.
Та осінь плюси має теж свої,
Щодня усе міняється навколо,
Приносить нам вона дари Землі,
І знаємо – зима прийде не скоро.
Віктор Мартинов
