28.08.2025
1282-й день війни
Коли вже нарешті згине московитськая орда?
Коли вдавиться, нап’ється
крові власної сповна?
Коли злоба їхня зможе кожну душу їх спалити?
Коли з’явиться надія нам без них на світі жити?
Знов ракети і шахеди по сусєкам нашкребли,
І масовано вгатили по українській землі.
Серце нашої країни ворог підло обстріляв,
Руйнував домівки наші й людські душі шматував.
Той, що дуже миру хоче, знов вбивав наших дітей,
Йому байдуже на горе всіх без винятку людей.
Цей плєшивий до Китаю вже зібрався полетіти,
Там, сам Сі йому порадить далі як в цім світі жити.
А руденький миротворець, той, що в гольф уміє грати,
Все вагається, час тягне, рішень зовсім не приймає.
Ось війна і не стихає, нам приносить лише біль,
Тому маєм воювати, щоб країну захищати.
Вищі Сили в допомогу, йдем до нашої Мети,
Ми здолаєм перешкоди ,українці мають жили!
Галина Корольова
