Прекрасна мить

Минають дні, а я йду далі
І серце моє не болить.
Я не жалію що любила,
І не жалію ні на мить.
Згадую спогади ті милі,
Із теплом, на моїй душі.
Та я іду, іду я далі,
Та згадую тебе.
Такий ти милий, чарівний,
В моїх оченятах юних.
На мого батька чимось схожий.
Але це все вже по ззаду,
Це було давно,
Та для мене так не давно.
Ти був кимось дорогим в моїм житті?
Так, звісно ДОРОГИМ!
Любила я тебе, що духу.
Вибір твій був не простим,
Але для мене, не для тебе.
Був ти ввічливим завжди
Що не прошу, ти завжди зробиш.
За те тебе і полюбила…
Для мене був ти золотим,
Як ангел розпустивши крила.
Завжди був ти біля мене,
У важку хвилину.
Та як все наладилось ти мене покинув…
Ти показав яка я є,
Яка добра, чесна.
На жаль наші дороги розійшлися,
Ми залишилися знайомими.
Ті спогади досі гріють мені душу,
Дякую тобі за все!
Пройдуть роки,
Ми станемо незнайомцями,
Незнайомцями які багато знають.
Коли у мене буде син,
У нього буде твоє ім’я.
Вівчарук Анастасія