Донечці

Моя єдина, найвродливіша з усіх.
Мені щоночі сповіщали зорі,
Як плачеш ти в полоні своїх мрій,
І ти одна, одна, як вітер в полі .
Моє кохання й материнські молитви,
Мабуть ніхто не чув, або не час було почути…
Я бачила в очах твоїх і біль, і сум,
І сльози відчаю твої,- ніколи не забути.
Моя єдина, щастя ти моє,
Щоночі я молю у Бога,
Щоб він зберіг усе, що в тебе є,
І посилав тобі лиш допомогу.
Давно не бачила я блиску у твоїх очах,
Не бачила тебе таку щасливу.
Мабуть це Бог почув мене,
І молитви перетворив на щастя зливу .
Нехай ця злива, л’є рясним дощем,
Нехай не буде горя і печалі,
Щаслива я, що ти у мене є,
А Бога я молитиму й надалі.

Оксана Колесникова