чай гарячий дає наснагу,
наливає душу по вінця теплістю.
грудень скрадливо моститься під ковдру,
застеляє вулиці м’якою сніжністю.
оживають спогади в іскрах сонячних,
вже на скронях біліє паморозь.
відголоски дитинства тримаю в долонях,
прикладаю до серця, переживаю наново:
перші кроки твої по хрумкому снігу,
перші падіння на замерзлій калюжі,
перші хапання за руку мами – підтримка,
перше “я сама” в ковзанах на крижанці.
сніговія December’ська
занурює в спомини…
кожна згадка — нова миттєвість у казці.
13.12.2025 Ірина Вірна 💙💛
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
