маленька дівчинка билась чолом об асфальт (бо ж хотілося ближче до бога
бути)
будинки зростали із рук
і п’ят
руйнувались твоїми рухами
коптиться тухне
тіло (?)
ні
але думка
і морок у мозку робить вибоїни
вийми
мене
із життя
бо я
чужорідне
тіло
у просторі
нам просто нам пусто нам порівно
тісно
але ми
граємо
воїнів
вічність насправді прісна
людина розумна
прямоходяча
людина інша
однаковий
тільки
час
Анастасія Іванова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
