Уже тополя вся безлиста,
Хміль більше пагонів не плів,
Пряма дорога, ледь горбиста,
Між опустошених полів.

Земля вся зорана, волога,
Хлюпа калюжа з-під коліс,
В село впирається дорога,
Де гнеться низько верболіз.

За кіньми віз усе котився,
Не затихаючи скрипів,
Мінявся захід, червонився,
Спускався вечір до дворів.

Й криниці корба заскрипіла,
З-за тину пес озвався чийсь,
Десь хата комином диміла
І дим городами стеливсь.

09.11.2025.
Ганна Зубко