Вони вторгаються до наших країв,
Намагаються спалити дари Божі,
Що розмістилися на тисячах полів.
Виконують наказ своїх господарів:
Несуть неволю й недолю,
Від малого та й до старого,
Боряться намарне.
Ці недоумки, бовдури й сволоти,
Ще з кінця лютого двадцять другого,
Дбайливо заплітають на майбутнє,
Для народу України,
Жахливі й страхітливі траурні вінки,
Аби зберегти ганебну пам'ять,
Що вони наші вірні люблячі брати.
Не шкодуючи грошей:
Замовляють лопати й паркани,
Для нових безіменних,
Чи братських могил.
Але правда у тому, що
Ці віники стоять гнилими у них самих.
Їх турбота як й лопата,
Стала, нагородою лиш для них самих.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Невидима жінка - Україна
захищає всю землю,
Літаки - винищувачі,
потрапляючи на її поле не знищуються
Невидима жінка - Україна
захищає всю землю,
Бойові кораблі,
Потрапляючи на її поле не тонуть
Невидима жінка - Україна
захищає всю землю,
Ворожі ракети,
Потрапляючи на її поле не взриваються
Невидима жінка - Україна
захищає всю землю,
Вороги,
Потрапляючи на її поле вмирають
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
ВоєнніЗбройні Сили України – воїни світла, честі, добра
Збройні Сили України – воїни світла, честі, добра
Нічого страшнішого, ніж агресія і жорстока війна,
В сучасному суспільстві ще не придумав ніхто.
Яка в них - суть і логіка? В чому - людська істина?
В цій жахливій м'ясорубці може згинути будь-хто.
Хто люто вбиває мирних людей на їх рідній землі,
Навік буде проклятий ними до сьомого коліна.
"Вбивці" - ця чорна мітка закарбована на їх чолі.
Народна пам'ять - вічна, досконала й нетлінна.
Російсько-українська війна гірчить полинами...
Пахне несамовитим горем, розрухою й смертю.
росіяни, неначе гадюки, розповзлись поміж нами.
Стали смертельною отрутою, журбою, напастю.
Траурні церемонії в селах і містах... Чорні хустини...
Кращих із кращих синів і доньок втрачає Україна.
По зраненій землі нескінченно пливуть домовини.
Хай кане в провалля та "дружба" російська зміїна!
Збройні Сили України - воїни світла, честі, добра.
Їм не потрібно чужого. Боронять наше, рідне, своє.
Постать українського захисника - мужня, хоробра.
Любов до Батьківщини - найсвятіше, що в них є.
Зі столичного Майдану Незалежності лине біль.
Народ та армія - єдині в час воєнної смути, журби.
Клянуться захистити землю від зла та божевіль.
В Збройних Силах України служать вірні дочки, сини.
рашистам не зрозуміти українську ментальність.
Вшановуємо захисників живими та мертвими.
Стоїмо перед ними на колінах і це - реальність.
Солдати та їхнє керівництво в час війни є рівними.
Ви погляньте в очі генералу Валерію Залужному...
Прочитайте в них невимовний сум, тугу, вдячність.
Генеральської мудрості треба вчитися кожному.
Нам є на кого рівнятися! Так виглядає людяність.
Своїх загиблих московити в крематоріях спалюють.
Добивають на полі бою та дико самознищуються.
Аморальні люди. На очах світу себе знеславлюють.
Після смерті, поранень від своїх вояк відхрещуються.
Наша нація - добра, мудра і в мирний, і в воєнний час.
Промінь гідності, патріотизму іскриться в очах.
Вже ніколи і нізащо московитам не перемогти нас,
скільки б не пролилося сліз за Героями при свічах...
в буремні часи бракує тих, хто залишився сам собою
багато людей приховали справжнє лице за маски
так - зручніше заколисати за фальшивою сльозою
свої лицемірні, неправдиві та вражі фрески
сьогодні дуже рідко говорять сокровенну правду
а все, що - сказане, прикрашають до невпізнання
кажуть про добро і співчуття, а заподіюють кривду
є люди, які тупо їм вірять від браку розуму чи незнання
в народу зовсім втратили найменшу довіру ті
хто веде розкішне, нечесне, подвійне життя
сидять на грошових потоках у виокремленому світі
безсовісно збагачуються, але - не здатні на каяття
зроблять щось для людей на малесеньку копійку
а так розкажуть на камеру, ніби зробили на мільйон
з опозицією перед виборцями ведуть якусь бійку
а, насправді, формують з нею дружній рубікон
зараз всі дружно вдягнули українські вишиванки
одні - з великого патріотизму, інші - з маскування
патріотичний одяг в багатьох - для приманки
для модного іміджу і всенародного спілкування
а як же ж їм тепер перед народом не маскуватись
якщо правду про дикі статки оголити не можна
про те, що в позолочених ваннах красиво купатись
зрозуміє в час війни пересічна людина не кожна
з'явилося забагато випадкових людей - служак
вони за великі гроші й батьків рідних продадуть
ой, щось таки з нашим мудрим народом - не так
невже для професіоналів і патріотів - закритий путь
країну вбиває та розкрадає три найбільших вороги
огидні нелюди - окупанти, зрадники та корупціонери
останні дуже знахабніли, але все бачать з неба Боги
навіть, в часи війни крадуть та грабують мародери
простий народ - без масок, був та є сам собою
тяжко робить, ледь виживає, боронить Україну
несправедливість відчуває, бачить та йде до бою
й боротиметься проти дикої навали до загину
на зранену землю після перемоги спаде сивий туман
тоді українці й взнають, хто, як, коли і чим їх захищав
в історії людства завше нещадно викривався обман
щоби ніколи ворог, зрадник і злодій Героєм не став
У нас війна, а вороженьки все лютують,
не дають нам в ріднім краю жити,
але днем за днем вороженьки йдуть стіною,
прихопивши із собою злобну зброю
та заганяючи нас в темряву при цьому вороженьки,
стільки душ згубили,
від гніву Бога і людей втікають,
але від нас не втекти
бо у власній крові втоплюються,
в холодну землю лягають
і очі не піднімають.
Ви ж хотіли землі цієї
Тож тепер змішайтеся з нею.
Станьте самі моєю землею.
Так ми боремося з темрявою.
Бо нести світло можуть лише ті,
хто не боїться пітьми.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
Вже час справедливої розплати для неї настав.
Ця весна, як ніколи, крокує переможно, сміливо й віщо.
Наш народ із світом проти московської тиранії повстав.
В демократичних країнах майорять українські прапори.
Мелодійна українська мова - в іноземців на вустах.
Такої одностайної єдності націй не було з давньої пори.
Збройні Сили України сміло і вперто йдуть ворогу по п'ятах.
Волелюбна Україна об'єднала навколо себе всіх.
Впливові міжнародні інституції, ніби, заново відродились.
окупант мріяв збороти українців за три дні. Не зміг...
За нашу незалежність і волю цивілізовані країни заступились.
Такої великої іноземної допомоги Україні росія ще не бачила -
Серйозна валюта, сучасна зброя, неймовірна моральна підтримка...
вона не знала, що Україна для цілого світу так багато значила,
Що в українського народу - залізна сила волі, гідність і витримка.
На тих болотах, де живуть ординці, недолюди - росіяни
Є зовсім інше, викривлене бачення цінностей життя на землі.
Вони явилися сучасному світу, немов озвірілі інопланетяни -
Тупі, без людяності, жадібні, ненависні, жорстокі й злі.
московія не сподівалась... Від несподіванки аж заголосила.
Чим тільки українцям й світу вона за цей час не грозила.
росіяни не вірили, що в правді та людяності - наша сила.
Україна цей період війни хоч і дуже тяжко, але все ж пережила.
Попереду на відважних українців чекають вирішальні битви.
На кону - Україна і весь цивілізований демократичний світ.
Не поможе росії ні армія, ні зрадники, ні церкви, ні молитви.
Українська нація переможе й розквітне, як весняний первоцвіт.
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
Вже час її розплати за звірства, смерті та руїни настав.
Ця весна, як ніколи, крокує сміливо, переможно й віщо.
Світ, заради незалежності України, московію під плінтус загнав.
З часу героїчного Майдану Гідності пройшли вже роки.
Саме з нього й почалася російсько-українська війна.
московія здійснила повномасштабні, загарбницькі кроки.
В усіх смертях, стертих з лиця землі селах й містах - її вина.
Досі палають будинки, ллються ріки безневинної української крові.
росія "мародерить", руйнує, палить, нищить все на своїм шляху.
В "гості" до українців завітав "брат" по "великій любові".
Під кінець зими добровільно, "озброєний до зубів", зайшов на плаху.
орда квітучу й красиву землю перетворила на сумні кладовища.
Гостинних, вільних, роботящих людей зробила безхатченками.
Викрадання українців, вбивства, ґвалтування, судилища...
Прорвемось! Найтемніші ночі бувають перед світанками.
Ми - країна патріотів, гідних, відважних, мотивованих Героїв.
Нами цілком заслужено захоплюється цивілізований світ.
росія - земля окупантів, мерзотників, брехунів, дармоїдів, ізгоїв.
Українська нація, навіть в цьому горі - чарівна, мов яблуневий цвіт.
ординська зграя в нескореній Україні давно зазнає фіаско.
В загарбників з початку тотального наступу щось пішло не так.
Зразу було страшно й моторошно, усвідомлювати війну тяжко
Та ми з гідністю тримаємось. Куємо перемогу, однак...
Вільнолюбна, благословенна Україна в нерівній битві вистоїть!
Достойні українці прекрасну, родючу землю нащадкам збережуть.
Плинний час у майбутньому глибокі людські рани загоїть.
Перемогти в цій війні сучасні Збройні сили України зможуть!
Дуже вірю і надіюсь, що остаточна перемога буде за нами.
Після таких людських втрат, руїн інакше бути просто не може.
З мудрими, патріотичними, як в Україні, доньками та синами
Жорна війни в порошок зітруть кодло нахабне, вороже.
Попереду в українців - перспективна дорога в європейську родину.
Нас уже давно зачекався Північноатлантичний альянс.
Завдяки сміливим воїнам переживемо цю похмуру, смутну годину.
Здобути блискучу перемогу, з допомогою інших країн, маємо шанс.
Поруч з миролюбною Україною проживає народ,
В якого немає ні людяності, ні совісті, а ні гонору...
Він поводиться так, наче дикий і печерний "зброд".
Додає доброзичливим українцям та світу мінору.
росіяни не вміють дбати, працювати, мирно жити,
Не здатні радіти іншим й покращувати своє життя.
Хочуть свій мертвий радянський союз відновити,
Але без багатої сусідки - України не бачать пуття.
Ще вони не зрозуміли, що весь цивілізований світ
Сприймає їх, як окупантів та небезпечних вбивць.
Хижа росія знищує патріотичний український цвіт,
Йде війною, але й під нею вже захитався стілець.
Вся дипломатія і перемовини ні до чого не ведуть.
Нелюдські погрози й агресія нелюдів зашкалюють.
Близько українських кордонів сусіди-вбивці йдуть.
Присутністю ворожої техніки, військ всіх залякують.
Розвідкою розсекречено час наступу вражої росії.
Вона зухвало тренується й грає своїми мускулами.
До нас нахабно рвуться загарбники, а не гречкосії;
Щоби "дружити" з українцями під своїми дулами.
Багато років триває ця російсько-українська війна.
Світ по-різному ставився до тієї ворожості росіян.
Нині за агресію проти України їх чекає висока ціна.
Ще отримає по заслугах той "недонаполеон-буян".
Діалог – Україна, весь цивілізований світ та росія...
Всі зрозуміли, хто є нашим ворогом і загарбником.
Ми живемо в історичні часи. Неможлива анексія.
Дамо гідну відсіч окупанту, який став зловісником.
Хто приїде до нас на танках, повернеться в гробах.
Не дозволимо ж рідну, українську землю топтати!
Переможемо! Любов до України – в душах і серцях.
Для щирих та гідних українців Батьківщина – мати.
Ні людяності, ні совісті, а ні гонору нема в сусідів...
Хіба ж про людську мораль вони замислюються?
Війни, награбоване й дармове – шлях їх родоводів.
Впевнена, що до України їхні зуби й обламаються...
Вже українців дістала несусвітня брехня,
Що ллється кругом оманливими ріками.
До влади рветься проросійська "гопота".
Посібники росії є моральними каліками.
За українські гроші нашу землю нівечать
І, вміло оббріхуючи, знищують все живе.
Вітчизняні паростки під корінь рубають...
Вони знають, що з них Україна проросте.
Ворожа брехня лягає на благодатну ниву
"Пригодованих" росіянами політичних кіл.
Несвідомих громадян гречка задовільняє,
Бо не дбають про майбутнє дочок й синів.
Сміло йде Україною проросійська навала.
Нахабно підминає під себе нашу Вітчизну.
Відчуваю злість, коли українська людина –
Падка на кошти й має моральну гнилизну.
Хочеться скрикнути продажним нелюдам:
"За що ненавидите та продаєте край свій?
Не може наша країна бути тим знаряддям,
Що збагачує вас в огидній, нелюдській грі.
росія для українців – чужа і ворожа земля.
Наш народ про свою країну мусить дбати.
Давайте, припинимо зрадливе божевілля.
Вже згуртуємось, щоби ворогу відсіч дати.
Коли не будемо дбати про свою державу,
Вони зникне з карти світу раз й назавжди.
Земля і всі її багатства належать по праву
Кожній людині від народження до тризни.
На всіх фронтах гинуть українські солдати.
Дбають не про себе, а про наше майбуття.
Честь, гідність, розум й совість треба мати!
Любімо свою рідну землю до самозабуття.
Всі разом розбудуємо українську державу
Та наведемо лад на нашій, славетній землі.
Викинемо за межі України частину ржаву –
Тих продажних зрадників, які зраджують її".
