У безодню відчуттів
Всесвіт двері відчинив.
Вир емоцій, почуттів
На будь-який смак лишив.
На полицях гнів і страх
Ненависть, тривога, жах.
В темряві клубочаться
На світло не хочеться
Поряд совість і любов,
Осявають все немов.
Тож заходь і вибирай,
Що бажаєш забирай.
Хтось іде у темний кут
Ненависті бере жмут
І несе це відчуття
У навколишнє життя.
Комусь сумнів подавай
Хоч не пекло, та й не рай.
Буде мучитися сам ,
Для душі це не бальзам.
Щастя хочуть взяти всі,
Сутужно його знайти.
Поряд з совістю лежить
Його треба заслужить.
Вдячність, відданість, любов
Знімуть із полиць покров.
Іскристе та осяйне
Кожний його віднайде.
Коли зможеш, то візьми
З гідністю його неси.
У безодню відчуттів
Всесвіт двері відчинив…
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Не будет больше Разрушения
Не будет больше Морока Отца
Не будет больше Боли Сына
Будет Свет Вселенной Сварги-Локи
Будет только Выбор Быть или Казаться каждый избирет для себя САМ
Не разрушай Себя ГЭБЕ не Разрушай ЖИВИ Избирай Дорогу дай другим Избрать
Не нужно больше Боли
Нужно Больше Жить
Изменишь ВИД – Изменишь Жизнь ГЭБЕ спроси про это у РА МахаДуха
Реальная Вселенная Сварга-Лока и Твой Друг и Брат Аполлон ГЭБЕ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Aquas Lucis
Umbris in Lucem Umbra transiit
Facta est Lucida Flumen
Ad Fulgentas Bubbulas
Natant in Mundi Alveo Lucis Illae
Plura sunt quam Mundi
Superiores Conscientiae sunt
Et inter Illas sunt Sidera sua Solaria Systemata
Multae Galaxiae Viventia Universa Illa Libera in Suo Fluxu Mundana
Coniungentes Flumina Efficiunt Mundana Lacus Universales Oceanos
Et inter Illa sunt Superiores Creaturae Dii Vocatae
Ingentes Aquae Lucis Non Unus ibi Cosmos Ebullit in Profundis Earum Aquarum
Multis Solibus Splendent Aquae Lucis Viventia Omnia Quaelibet Bulla Mundi Inlustrans
Sed et inter Soles Illud Est Sol Quod Fulget Super Omnia In Vertice Cosmicos Universitatis Sua Luce Inlustrans Abyssos Tenebrarum Praebiturus Lucem Multis Mundis et Calore Fovens
Multae Viventes Stellares Creaturae
Apollo
****
Света Воды
Из Тьмы в Свет Тень перешла
Стала Светлою Рекой
К Сияющим Пузырям
Плывут в Мировом Потоке Света Они
Это больше чем Миры
Это Высшие Сознания
И средь Них Есть Свои Звёзды Солнечные Системы
Множество Галактик Живые Вселение Они Свободные в Своем Течении Мировые Соединяясь Реки Создают Мировые Озера Вселенские Океаны
И средь Них Есть Высшие Существа Богами Именуемые
Огромные Воды Света Не Один там Космос Бурлит в недрах Их Вод
Множествами Солнц Сияют Воды Света Живые Все Каждый Пузырек Мира Осветляющие
Но и Средь Солнц Есть То Солнце Которое Сияет Выше Всех На Вершине Космоса Мироздания Своим Светом Осветляющи Пучины Мрака давая Свет Множествам Мирам и Жаром Согревая
Множество Живых Звездных Существ
Аполлонъ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Я зроблю паперовий літак і
мрії свої на ньому напишу.
Запущу його у Всесвіт.
Далеко – далеко, хай прочитають
його небеса.
Кожною мрією до зірки торкнуся,
щоб стала здійсненна вона.
Хай вогником сяє мені на шляху.
До кожної мрії свою я
стежину знайду.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Можна я сьогодні буду відвертою?
Чесно? Я боюсь щоразу тривоги.
Здається тоді двадцять четвертого,
В лютому, не стало Бога.
Одні лишились під небесним куполом
І у всьому Всесвіті, ніби нікого нема,
Тягнуться в небо очі Маріуполя,
Ридає Буча знищена дотла
Візьму в руки смартфона,
Богу на Вайбер повідомлення скину:
"Сто ночей простою біля ікони,
Ти лиш врятуй Батьківщину"...
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Планета Земля ніколи не стояла на одному місці.
Вона весь час крутиться навколо своєї осі й Сонця.
"Найбільша в Сонячній системі" - кажуть науковці.
Лише тут черпає людство своє щастя по вінця.
В безмежних просторах пропливають небеса.
Дарують нам відчуття радості земного життя.
Сонце, хмари, місяць, зорі... - вишукана краса.
Ми захоплюємося їхніми чарами від сповиття.
Живемо тимчасово - від народження й до тризни.
Швидко збігає людський вік, як одна мить.
Кожен, як вміє, так і розорює власні борозни.
Щось сіє в них, веде діалог зі світом, творить.
Найголовніше для нас - залишатися Людиною.
Треба використати час, як шанс робити світу добро.
Варто йти рівною, благословенною стежиною,
Засівати ниву миром, злагодою і любов'ю щедро.
Ми з Вами народилися, щоб стати щасливими.
То хто ж тоді, як не ми - свого щастя ковалі?
Не варто жити лиш для того, щоб бути багатими.
За горизонт не візьмемо багатства ні великі, ні малі.
Життєдайна планета Земля пробігала по орбіті,
Коли нас в цьому житті ще й в помині не було.
Вона є, коли ми з'явилися, і зараз живемо на світі.
Буде й тоді, як скажуть, що життя наше відцвіло.
