У жінок років немає —
Скільки їй? Та хто ж це знає?
То вона — весна квітуча,
То як блискавка сліпуча.

То усмішка — світло й ласка,
І в очах маленька казка.
То — як вихор неминучий,
Погляд грізний та колючий.

То беззахисна й тендітна,
Люба, мила та привітна.
То вогонь, що не згасає —
Плаче, біситься, гасає.

В ній і ніжність, і стихія,
Власна логіка й надія.
Все у ній — без зайвих правил:
Що не робить — завжди права.

Вік? Та це формальність просто,
Все в житті у нас відносно.
Та вона завжди прекрасна —
Небезпечна, світла, ясна.

Загадкова, але сильна,
Духом цілісна та вільна.

30 березня 2026 р.

Мій світ надто вільний,
Бо я в ньому сильна.
Мій подих надійний,
Бо я завжди спокійна.
Я йду собі тихо
Повз перешкоди.
Я бачу, де лихо,
Що не вб’є насолоду

Тільки в своєму світі ти будеш почуватись як риба в воді. Ти розправиш свої крила, здійсниш свої мрії та засяєш яскравіше за сонечко. Я в тебе вірю!

Сьогодні програла,
Але це тільки раз.
Бо я завжди вставала,
Не слухала всіх фраз.
Я відчиню собі усі двері,
Навіть якщо їх нема.
Напишу своє ім’я на папері,
Який сховаю в туман.

Мій світ надто сильний,
Я тут королева.
Лиш разом зі мною
Долетить він до неба.
Хто, як не я, його
Зможе тримати?
Тільки моя рука
Не здатна втрачати

В мені міцний стержень
Він щодня сильніше стає.
Я готова до звершень
До кінця поборюсь за своє.
Я не замовкну, бо це не можливо.
Я не розмокну у світі, де злива.
Мій голос лунатиме всюди –
Хай його почують люди

Мій світ надто вільний,
Бо я в ньому сильна.
Мій подих надійний,
Бо я завжди спокійна.
Я йду собі тихо
Повз перешкоди.
Я бачу, де лихо,
Що не вб’є насолоду

Тільки в своєму світі ти будеш почуватись як риба в воді. Ти розправиш свої крила, здійсниш свої мрії та засяєш яскравіше за сонечко. Я в тебе вірю!

Сьогодні програла,
Але це тільки раз.
Бо я завжди вставала,
Не слухала всіх фраз.
Я відчиню собі усі двері,
Навіть якщо їх нема.
Напишу своє ім’я на папері,
Який сховаю в туман.

Мій світ надто сильний,
Я тут королева.
Лиш разом зі мною
Долетить він до неба.
Хто, як не я, його
Зможе тримати?
Тільки моя рука
Не здатна втрачати

В мені міцний стержень
Він щодня сильніше стає.
Я готова до звершень
До кінця поборюсь за своє.
Я не замовкну, бо це не можливо.
Я не розмокну у світі, де злива.
Мій голос лунатиме всюди –
Хай його почують люди