Мені снилися вірші — вони промовляли, Через слово в життя нові сили вплітали, Там світанки й заграви, відгомін весни, Там вирують бажання — розбуркують сни.
Вони — ніжність і холод, що бродять ночами, Мої дивні світи, що летять між рядками, Через строфи із сну тиша в душу тече, Де пустоти зіяли — там сонце встає.
Мені снилися вірші — і я прокидалась, Та їх музика в серці надовго лишалась. І здавалося: вірш — це рядки моїх слів. Ні — збудований світ із непрожитих снів.
11 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська