Як молоді так мітингують, а як дорослими стають,
То так крадуть, що просто дивна дивина.
Де ж так навчають? В якому виші вас цьому привчають?
Поки народ складає будь-яку копійку, щоб прожити,
Ви вже не знаєте куди ще вкласти, що купити.

Як тільки дупу вмостить в нове крісло,
То зразу думка в голові: «Куплю намисто!»
А як побільшає те крісло — то нову машину,
Ще трохи часу — збудував собі храмину.

Все дупа раз за разом вгору преться,
Все видивляється, а що ще підвернеться?
Вже розрослася, скрізь без мила лізе,
Усе всмоктує в се́бе, що пролізе.
На тую дупу ми давно гостримо вила,
Бо перед людом вона сильно завинила.

Як вила устромити, щоб здулась грішна,
На нарах щоб сидіть було невтішно.

І знов на мітингах стоїть вже нова молодь,
І гасла ті ж, і прагнення не нові…
А десь пройдисвіти вже на все готові:
Підхоплять крик, щоб звільнили крісла,
Бо дупа нова вже росте… й чека намиста».

А нам суспільство, не сидіти, гострити вила,
Бо без такого інвентаря і світ не милий.
04.08.2025 Сатира