Постійно, шалено бігти кудись
Не встигаєш і глянути ввись
Не встигаєш знов на ранкову маршрутку,
Не радієш своєму новому здобутку .

Ранок туманний, холодний,
І серце уже заржавіло від болю
Скрізь пустота і обличчя чужі,
Люди все гострять і гострять ножі.

Глянеш у небо і бачиш безмежність
Там все спокійно , відчула безпечність
Там тихо й мелодії ллються рікою,
Без розпачу , сліз. Немає гіркого.

У світі добра має всім вистачати,
Ми маємо спершу його виявляти.
Припиніть, добрі люди гострити ножі
Не вичавлюйте душі, вони угорі.

12.12.2025, Івушка Моргентал (Благовіщенська )