Ці дні без Тебе й не з Тобою,
Огорнуть лише журбою…
Лиш телефоннії дзвіночки,
Надають сил відкрити очки…

Думки усі мої про Тебе,
З усмішкою підігрівають мене.
Твою усмішку представляю,
Лише Тебе завжди чекаю…

Твій ніжний голос мов чарує,
Мій мозок тільки його чує.
Всі інші пропускає мимо
Надіється, щоб сталось диво.

Почути голос Твій бажаю,
В думках Тебе я обіймаю.
Твоє тепло відчуть я мрію,
Без цього певно я здурію…

Не буде звісно так завжди,
Примчишся скоро Ти сюди.
Зрадіє все живе навколо,
Від ніжного сіяння Твого🌞💜.

• Твір:

  У глибині серця таємниця закута в милість,
  Журба довго тліє,ховається в ніч.
  Вона підстерігає в кутку і примружує очі,
  Журба - це співачка,що плаче щоночі.

  Просякнута болем,печаллю та смутком,
  Але чи всі знають,що - вчителька мудра?

  Яка вкладає в нас сили,розпалює вогник в грудях,
  Породжує досвід,який бачить у ваших очах.
  Навчає цінувати радість і щасливі дні,
  Журба надасть вам крила,щоб піднеслись до неї ви.

  Прикриє своїми коли очорниться небо,
  Журба - наш поклик,який розвивається в серці,
  Журба - подарунок, свобода і чесність.

• Твір:

  Через гори і доли,
  Пропливав я річки.
  Через степи і поля,
  Я ішов в далечінь.

  Я шукав дівчиноньку,
  Що як квітка цвіла.
  Я шукав голубоньку,
  Що як вітер співа..

  Не знайшов дівчиноньку..
  І весь квіт помирав.
  Не знайшов голубоньку,
  Й не почув співу я.

  Повертався я долом,
  Де річки і поля.
  Помирав я з журбою,
  ”Де дівчина була..?„