Це перша зрада,
Може, не остання.
І біль від неї крає серце.
НА ШМАТКИ!

Я – нетерпіння,
змішане з чеканням,
яке боїться кривди
й самоти.
І почуття “святі” для мене –
лише мУка.

І прагнення одне –
їх вирвати з душі.
А ти своїм передаси онукам,
що відьми є насправді.
Це ЖІНКИ.

18.02.1998 ©Ірина Вірна

Чому ти зраджена?
Життя…
Чому ображена?
Прощай.
Чому так боляче?
Мине.
Ну а за що це все?
Хитне.

Хитне не раз,
а ти поплач.
Потім забудь.
Тоді пробач
і йди вперед:
до своїх мрій,
до всіх бажань.
Ти тільки дій!

Це не твоя вина.
Нема
пояснень вчинкам.
Там пітьма.
Ти спину рівно-
тільки так!
Для тебе – сонце.
Він – слабак.

Ще буде щастя
і любов.
Ще буде радість
без умов.
Він був лише знак,
що не твоє.
Кохання там
вже не живе.

Ти справжня завжди.
Ти свята.
В тобі – краса
цього життя.
Себе цінуй найперше!
Знай:
для тебе сяє
небокрай!

Бійся, коли мовчать її уста.
Коли не чуєш голос її, водночас
Ніби то простого.
Але до болю такого знайомого тобі.
Бійся, коли почуєш, як лунає її сміх.
Бо ти не знаєш, що за ним вона ховає.
Лиш погляд дзеркало душі, але
І його вона ховає під вуаллю.
Загадкою її зробив,
коли постукав зрадою у двері.

• Твір:

  Зрада буває різною:
  в діях,
  у вчинках,
  в стосунках,
  у зраді,
  в словах,
  у брехні,
  знеціненні дiй,
  не виборі,
  подяці,
  у мріях про майбутнє в життi,
  підміна любові на статок,
  відмова від минулого без пояснення та співчуття, залишаючи обвуглену душу, та замерзли почуття. Розбите серце, незагоєні рани…
  Та хто поверне саме важливе, ...
  втрачений час?

• Твір:

  Вже як другий рік, війна у нас з рабами.
  З нелюдами, з обортнями, та тими дикарями..
  Які лиш тільки можуть : Вбити й знищити це все..
  Поки Україна в НАТО, шлях наш цей кладе..

  Але поки ми так хочемо, в цю нашу Європу
  Наша влада, нас в цей час - посилає в жопу!
  Поки наші хлопці кладуть тіло - За країну
  Влада краде гроші і кладе брівку.

  Влада строїть нові ці дороги - Коли через день у нас тривоги!
  І кому треба ці мости всі в полі? А ну для зайців, білок, та цих конів..
  А барабани в бомбосховищі, у Києві для кого? - а для тих, хто гроші спишить, і зрадить до одного..
  А Гуманітарка де та вся.. - Що з донатів знов пішла? Десь лежить у когось вдома, і не потрапила до воїна

  А чому ще не довЕзли танків? - Тих абрамсів і леопардів?
  Чому вони ще не на полі боя? - А ніхто не знає, це лиш Божа Воля.
  Чому на силу ТЦК - забирають брата?
  Тому що влада захотіла так, і забрала татка.

  Вони забрала сина, а може й в когось батька..
  З шансом що повернеться, як ножом піти на танка..
  Хоча він вмре достойно, за рідну Україну
  Але що скаже дружина? - Знову своїм дітям..

  Так.. а може й виживе, шанси також є
  Але варіанти 300 й 200, ніяк не омине..
  Прекрасно розумієте, що таке війна..
  Або стане героєм України, або з контузією піде до дна..