Мружишся –
Вії звабливо
Торкаються променів сонця.

Губишся
В листі скрадливо:
Неба шматочок – віконце.

Вабиш
Легко й пестливо –
Цукерка в дитячій долоньці.

Світиш,
Зірко тужлива?
Світанок сховає в торбинці.

29.05.2025 @Ірина Вірна

Уяви себе зіркою
у безмежному Всесвіті:
ти – світило,
ти – навіть планета,
ти – просто маленький недоторканий зірковий карлик
(червоний/жовтий/блакитний/білий/помаранчевий – обери колір).
Така собі тендітна сяюча цяточка
у безмежному темному просторі.
Ніхто тебе
Ніколи
Ні разу не торкався.
І твій простір особисто-недоторканий.
навколо – пустка/тиша.
Жодного звуку.
Ні
МО
ТА
Сама/одна.
Зате зірка!

2025 р. ©Ірина Вірна

Золотавий місяць високо у небі.
Мрія загубилась на чужій планеті.
Світиться яскраво, мов зоря палає,
І планета зіркою в небі розцвітає.

Час минає швидко. Опадає цвіт.
І яскрава зірка покидає світ.
Миттю відродилася мрія у житті –
Щастя прилетіло в сутінки душі.
31.03.1993 ©Ірина Вірна

Хочеш бути зіркою — сяй.
Світло душі своє не ховай.
Палай уночі для далеких очей,
Витримуй самотність, мов вічність мечей.

Зірка — це голос, що рве тишину,
Це крик у пітьму, що прорізує сну.
Це серце, що б’ється для інших вгорі,
Хоч знає: кінець буде тільки в жарі.

Її не торкнешся, не втримають руки.
Вона — не людина. Вона — навпаки.
І всі, хто дивився на неї здаля,
Не бачили болю, що їй — як петля.

Зірка ніколи не просить про день,
Її доля — вгорі, до знемоги, щодень.
Але навіть коли не згасає зовсім —
Її світло йде крізь холодні часи.

Вона знає: блиск — це й дар, і хрест,
Бо сяйво тягне за собою жест —
Згоріти до тла, не лишивши сліду,
І впасти мовчки. Без слави. Без виду.

Тож хочеш світитись? Готуйся палати.
Це не просто злетіти — ще треба вмирати.
Зірка ніколи не знає меж,
Але кожна, що сяє — зрештою згорить теж.

Падає небесна зірка в ніч безмежної тиші,
У серці палають мрії, в небі зірки мовчать тихо.
Сповивається світ в мрійливість, в таємницю вечірню,
І мовчить серце в очах, як зірка віддаляється в далечі.
Тремтять віти дерев, листя шепоче під вітром,
І місяць срібною стрілою малює таємний знак.
Падає небесна зірка, мов зі сну вона прокинеться,
У серці любов і туга, в нічному небі зірка згасне.
Але в глибині душі лишається вічний вогонь,
Де віра і надія зорею сяє назавжди.
І коли ніч знову настане, і зірка знову впаде,
Любов і мрія не згаснуть, як світло вічності в нас залишиться.

• Твір:

  У великому чарівному лісі,
  Неначе у тваринному світі.
  Серце ловить мрії , мов риба в морі світіння,
  Пливе, у вірній долі, немов хвиля хотіння .

  Білочка стрибає вгору, як квіточка у весняному вітрі,
  Серце співає вдосвіта, вогонь кохання не згасне втім.
  Але , вона з щасливим життям , в руках,
  Зустрічає радість , немов у пелюстках.

  Ведмідь блукає в лісі,
  Із зіркою в волоссі.
  Спинись , ведмедю , не турбуйся,
  Може , вже й додому час.

  У тихому лісі, де день збігає в ніч,
  Де серце чують тільки дерева старі,
  Де пташині співи линуть навколо,
  Там зустрінемо свою мрію чисту, як сліди.

  Усім серцем линуть мрії в цім лісі,
  Де душа світиться, наче зірка на висі.
  Сплітаються долі, мов витки в плетінні,
  І кожен крок - це крок до кохання, до щастя вічного сплетіння.

  У лісі, де мрії пливуть як ріка,
  Де серце грає мелодією вічної краси.
  Там відчуваємо магію кожної миті,
  Де зустрінемо кохання в останній зірці на небі.

• Твір:

  (Добийся)

  І знову помилку я допустив..
  І знову боляче мені
  О котрий раз прошу.. Люби!
  А в відповідь каже - хочи!

  Ну давай добийся це
  Зроби щось нереальне
  А Возя зірку з неба взяв б
  Якби відкрила тайни..

  От і добрався я до неба
  Ось і зірку цю дістав
  Біжучи до неї, лише одне я промовляв
  "Я хочу те кохання, про яке з дитинства у віршах писав!"

  І ось ми знову поруч з нею
  Дивлюсь в очі котрий раз
  Виговорюючи фразу - "Кохай мене! Я зроблю все для нас!"
  А в відповідь я чую - "ще не час!"

• Твір:

  Світились зорі угорі
  Буяли трави в тишині

  Йшла ніч тихенько поміж саду
  Минала грона винограду

  Весь світ міцненько собі спав
  А я на небо позирав

  Як серед безлічі зірок
  Ти лагідно карбуєш крок

  Минали безлічі ночей
  А я не сплю, дивлюся в небо

  А я не сплю, дивлюсь на тебе
  Не зводячи очей

  Серед мільярдів тих зірок
  Ти за всіх миліша

  Серед мільярдів тих зірок
  Ти – найяскравіша