Сонце сліпить крізь штори
Світ прокинувся навколо
Я зпозаранку схопився,
А син навіть не шолохнувся.

Мій коханий міцно спить
Спокій його ніщо не займає:
Кавомашина шумить
Хтось по кімнатах ступає.

Сон у дитини легкий,
Він собі усміхається
Мовить щось лагідно уві сні
Й далі в думках десь ховається.

Нехай ще трішки погуляє в снах,
Де сонце лагідне і небо синє.
А я застигну з щастям у очах —
Люблю тебе понад усе, мій сину.

Весь світ чекає, гомінкий і рухливий,
А тут — тиша і усмішка малого.
Я поруч з ним — а значить, я щасливий,
І вже не треба більше нам нічого.

Кохання вічне хотілося мені
Таке палке, щоб я тонув у тобі
Таке, щоб кожен день закохувався знов
Тільки з тобою була насолода і любов
Обійняв, розтаяв, знову закохався
У серці весна прийшла
Співають солов'ї
Квіти тобою пахнуть.
Мій розум потрапив у полон…

​Мріяв я про тебе, в Бога все питав:
Де моя єдина, де мій причал?
Де ж та рідна душа, що я так чекав?
Де ж моя кохана, де мій ідеал?

Якось футболки я купляв
Тобі у вайбер написав
Так сподобався твій стиль письма
Що розмовляли ми без кінця
Я тоді ще не розумів
Що я саме тебе шукав
Що я саме тебе у Бога просив.

Нарешті, дякую тобі Аллах
Ми зустрілися, я обійняв тебе
Я знайшов ! – хотілося кричати
Твій ніжний погляд, руки, стан
Та сонячна донька твоя
Врятували мене, дали друге життя.

Ввечері я збагнув-
Кохаю без тями!
Хочу лише тебе!
Я готов на все заради тебе:
Дістати зірку з неба,
Банкою збити шахеда.
Я кохаю тебе без тями
Я кохаю тебе завжди
Вийдеш за мене?
Хвилини розтяглися в довгі години,
Я раптом забув, як треба дихати
Світ завмер, стрілки не йшли
Мить зупинилась в очікуванні відповіді…

​«Я згодна. Твоя я відсьогодні й назавжди,
Пліч-о-пліч з тобою крізь роки піду.
Ніколи не зраджу, ні в чим не підведу,
Любов’ю своєю відведу я біду».
І навіть коли нас забере Аллах
Ми разом будемо в Райських садах

Ця мить була найкращою
Цей день став першим днем
В історії нашій
Я люблю тебе
І буду любити !

А далі буде, що написати
Бо це лише початок наш
Це один день я згадав, коли приїхав,
І кохану до себе забрав!

А зараз — ми поруч, рука у руці,
І щастя сяє на твоїм лиці.

Я по шматочках збираю твій образ,
В туманній своїй голові,
Бо як мені страшно дістатися дна,
Де стерті дні роковí.
Та через уламки туманної памʼяті,
Намагаюсь згадати лице,
Через яке проливаю сльози прокляті,
І моє серце кровʼю тече.
Малюю дні де вже немає мене і тебе,
В своїй і без того розпʼятій душі,
Бо знаєш, душа без цього пече і реве,
І гасне без тебе в холодній імлі.

Але боюся в цьому світі тільки одне…
В одну мить забути тебе.
Забути твоє мальовниче лице,
Не згадати як я кохала тебе.
Боюся стерти з серця твій погляд,
Розчинити в минулому твої обійми
Та поховати в памʼяті як ти був поряд…

Я не зможу це пережити.

Кохана-це спокій у кожному дні,
Кохана- це сила і підтримка мені,
Кохана -це радість в кожній хвилині,
Кохана — це ласка в простому мовчанні.

Кохаю тебе дружина моя
Кохаю тебе більше за все
Кохаю тебе, бо ти сонце моє
Кохаю тебе, без тебе хто я є?

Я буду твоїм крилом,
Я буду твоїм щитом,
Я буду твоїм човном,
Я буду твоїм теплом.

Тебе кохати хочу завжди
Тебе балувати, приємно мені
Тебе спокієм і турботою одарю
Тебе одну на цілому світі люблю.

Я дивлюся на вас,
Діточки мої рідні, кохані,
І від радості сльози
Блищать на очах у цю мить.

Обіймаю вас ніжно,
Цілую, немов востаннє,
Бо душі моїй важко було
Без вас у світі цим жить.

Хоч ваш тато вже нажаль
Зовсім не молодіє,
Та сили ще вистачає,
Щоб бавитися з вами завзято.

Я для вас мої рідні, кохані
Все поясню, що захочете знати.
І віддам, як скарбницю,
Усі свої мудрі знання.

Я відкрию вам велич Ісламу,
Поясню кожне слово в Корані
Хадіси Пророка будемо вивчати.
Щоб релігію ви всім серцем
Любили, знали та вивчали.

Навчу правильно Іслам приймати
Й молитися щиро, щоденно, —
Цим шляхом прямим і правильним
Я, Ін Шаа Аллах, до Раю вас проведу.

Плекайте ж у серці
Цю істину чисту й прекрасну,
Будьте світлом для всіх
І гордістю в кожнім кроці.

Хай під захистом Бога
Ваша доля ніколи не згасне,
А батьківська молитва
Вас береже завжди.

Я кохаю тебе коли сплю
Я кохаю тебе коли йду
Я кохаю тебе коли молюся
Я кохаю тебе коли з дітьми гуляю
Навіть коли злюсь,
Коли сваримося,
Коли разом каву варимо
І коли дітей спати вкладаємо
Я кохаю тебе коли дивлюся на тебе
І коли далеко від тебе
І все навколо про тебе нагадує
І я знову пилко кохаю
Я знову хочу обійняти тебе
Приласкати тебе,
Ніжно прошептати
Кохаю тебе!!!
І буду кохати тебе
До поки моє серце б'ється
І розум пам'ятає
І душа моя палає –
Тому що я тебе кохаю.

Мій улюблений герой!
Мій маленький супергерой!
Швидкий як їжачок Сонік
І щирий як справжній муслім.

Тільки вранці очі відкриє-
Він біжить і обіймає.
Ранок вставати, каже мені
І радість дарує в кожному дні

Моя гарнюня, моя втіха
Хай минає тебе лихо.
Як усмішка твоя сяє-
Сонце в небі розквітає.
Коли ти бавишся- зорі схиляються.

Я забуваю про втому в ту ж хвилину.
Твій сміх — то музика для вуха,
Кожен твій крок під наглядом Аллаха-
Більшої радості мені не треба.

Коли ти, рідний сину
Намаз зі мною читаєш
Янголи за тебе просять
І любов Творця приносять.

Мій Амірчику, мій сину,
Бубочка моя кохана!
Я тебе ніколи не залишу
Допоки в грудях серце б’ється,
А думка в сине небо в’ється
​Я буду поруч, крізь роки
Від бід вкриваючи в віки.

Вона була лиш шансом на кохання
І тонким натяком на світло вдалині,
Немов несміле, перше привітання,
Що розчинилось в гомінкому дні.

Вона була як тиха передмова
До книги, що лишилась в стороні.
Несказане, напівзабуте слово,
Що добру вість залишило мені.

Минуло все… Лишився тільки спомин,
Як відблиск сонця на старій стіні.
Вона була коротким гулким громом
У чистій і глибокій вишині.

Вона була лиш шансом — тільки миттю,
Яку не встиг я втримати в руках.
Та крізь тумани, крізь земне століття,
Її вогонь світитиме в роках.

03 травня 2026 р.