Кохаю тебе!
Невже не зрозуміло?
Кохаю тебе!
Так ніжно та щиро.
Ти доля обрана моя,
Ти радість моя
Про тебе мріяв,
Тебе просив у Бога.
Так, терниста у нас дорога,
Але не забувай мила моя,
Що це дароване життя
Це – спільне випробування!
Це шлях до світлого Раю
Який ми будем чекати
Де будемо вічно кохати
Та ніколи біди не знати.
Кохаю тебе!
Невже не зрозуміло?
Кохаю тебе!
Так ніжно та щиро.
Ти доля обрана моя,
Ти радість моя
Про тебе мріяв,
Тебе просив у Бога.
Так, терниста у нас дорога,
Але не забувай мила моя,
Що це дароване життя
Це – спільне випробування!
Це шлях до світлого Раю
Який ми будем чекати
Де будемо вічно кохати
Та ніколи біди не знати.
Кохаю тебе!
Невже не зрозуміло?
Кохаю тебе!
Так ніжно та щиро.
Ти доля обрана моя,
Ти радість моя
Про тебе мріяв,
Тебе просив у Бога.
Так, терниста у нас дорога,
Але не забувай мила моя,
Що це дароване життя
Це – спільне випробування!
Це шлях до світлого Раю
Який ми будем чекати
Де будемо вічно кохати
Та ніколи біди не знати.
Я кохаю тебе коли сплю
Я кохаю тебе коли йду
Я кохаю тебе коли молюся
Я кохаю тебе коли з дітьми гуляю
Навіть коли злюсь,
Коли сваримося,
Коли разом каву варимо
І коли дітей спати вкладаємо
Я кохаю тебе коли дивлюся на тебе
І коли далеко від тебе
І все навколо про тебе нагадує
І я знову пилко кохаю
Я знову хочу обійняти тебе
Приласкати тебе,
Ніжно прошептати
Кохаю тебе!!!
І буду кохати тебе
До поки моє серце б'ється
І розум пам'ятає
І душа моя палає –
Тому що я тебе кохаю.
Може, не віриш, але я кохала,
Досі кохаю в душі,
На тебе славу свою поміняла б?
Ну що мені оті вірші?..
Для тебе залишусь чужою
Вирвавшись з любовних тенет.
Ти давно вже чоловік другої,
Я ж просто- відомий поет.
Не потрібні мені творчі злети
Тільки б ти був мій,
А тут ще за віщось величають поетом
І грайливо моргають з-під вій.
Я для тебе залишусь чужою,
Але кохатиму, наче уперше...
Ти давно вже чоловік другої,
А я лиш-поетеса...
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
