Все трусить снігом,що ж — пора,
Засипала пороги,
Зима, воістину зима,
Ідуть-крадуться ноги.

Десь лід похрускує, калюж
Зали́шив дощ немало,
Дні проминають поміж стуж,
Тепла як не бувало.

Того ж хотілося в зими,
Невже не догодила?
Тепла моменти, що втекли,
Згодом верне́ відлига.

Від стуж відвиклось, спек боюсь,
Є срібна середи́на,
Завжди́ до осені тулю́сь,
Така вже я людина.

28.12.2025.
Ганна Зубко