Розбудив когось крик журавлів,
Що так пізно на захід летіли,
І яскраво їм місяць світив,
І по черзі зірки миготіли.

Вже зима, геть усе у снігу,
В білизні́ тій все вітер гуляє,
Та у небо свій погляд веду,
А чи клин той, бува, не блукає.

Хоча б знову не збився з путі,
Щоб зима тих птахів не догнала,
Знову й знову думки йдуть сумні,
А зима за вікном замітала.

01.01.2026.
Ганна Зубко

Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли,
І яскраво їм місяць світив,
І по черзі зірки миготіли.

Вже зима, геть усе у снігу,
В білизні́ тій все вітер гуляє,
Та у небо свій погляд веду,
А чи клин той, бува, не блукає.

Хоча б знову не збився з путі,
Щоб зима тих птахів не догнала,
Знову й знову думки йдуть сумні,
А зима за вікном замітала.

01.01.2026.
Ганна Зубко

Розбудив когось крик журавлів,
Що так пізно на захід летіли,
І яскраво їм місяць світив,
І по черзі зірки миготіли.

Вже зима, геть усе у снігу,
В білизні́ тій все вітер гуляє,
Та у небо свій погляд веду,
А чи клин той бува не блукає.

Хоча б знову не збився з путі,
Щоб зима тих птахів не догнала,
Знову й знову думки йдуть сумні,
А зима за вікном замітала.

01.01.2026.
Ганна Зубко